Вільгельм Гауф – один із найвідоміших у світі
казкарів. Його життя було коротким, всього 25 років. Проте написані ним казки
живуть ось уже понад 200 років. Народився Гауф 29 листопада 1802 року в
німецькому місті Штутгарті. Його батько служив секретарем у міністерстві
іноземних справ. Він помер, коли Вільгельмові було сім років. Тоді ж мати
переїхала разом із чотирма дітьми до свого батька у Тюбінген. У домі дідуся
була величезна бібліотека, отож малий Вільгельм із книг здобував свої перші
знання, потім навчався в монастирській школі, а далі – в університеті.
Отримавши
університетський диплом доктора філософії та теології, Вільгельм влаштувався
вихователем дітей у родині високого військового чиновника. З цією родиною він
мандрував Європою, збирав яскраві подорожні враження, побував зокрема на
батьківщині братів Грімм – у Касселі, у Парижі, Бремені, Антверпені. Власне для
своїх вихованців він почав писати чарівні казки. А коли вони були надруковані в
«Альманасі казок на 1826 рік», отримали визнання в усьому німецькомовному
світі.
За своє
коротке життя він устиг створити два романи, книжку сатиричних нарисів, чимало
новел і три збірки казок. І якщо твори для дорослих стали помітним явищем у
німецькій літературі, то казки завоювали собі світову славу. Окрім «Карлика
Носа», особливо знаними казками є його «Каліф-чорногуз», «Маленький Мук»,
«Пригоди Саїда», «Холодне серце». Казки Гауфа цікаві не лише дітям, а й
дорослим. Адже його казкові персонажі часом так схожі на нас самих, наших
друзів і недоброзичливців, тут споконвічна боротьба добра і зла – перш за все у
площині людських стосунків. Тому вони житимуть і далі – століття за століттям.
Бо змінюються часи, а казки залишаються у вічності.
Немає коментарів:
Дописати коментар