Всесвітній день Дитини.

 

    Всесвітній день дитини – Міжнародний день ООН, встановлений резолюцією 836 (IX) Генеральної Асамблеї ООН 14 грудня 1954 року, який відзначається щорічно 20 листопада як день світового братерства і взаєморозуміння дітей, день підтримки діяльності, спрямованої на забезпечення благополуччя дітей в усьому світі.

 

Саме у цей день – 20 листопада 1959 року Генеральна Асамблея прийняла Декларацію прав дитини, а 20 листопада 1989 року – Конвенцію про права дитини. З 1990 року у Всесвітній день дитини відзначається річниця прийняття цих основоположних документів у сфері захисту прав дитини.

В Україні також приділяється значна увага питанню захисту прав дитини. Так, 22 грудня 2016 у Верховній Раді України відбулися парламентські слухання на тему: «Законодавче забезпечення та реальний стан дотримання прав дитини в Україні».

 

 в Україні створено основні засади законодавчого забезпечення у сфері захисту прав дітей. Нормативно-правові акти, що регулюють діяльність центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування в цілому відповідають загальносвітовим гуманітарним підходам та положенням Конвенції ООН про права дитини, ратифікованої Україною у 1991 році;

– з метою забезпечення права дітей на сімейне виховання системною стала практика національного усиновлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, влаштування їх під опіку, піклування, в прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу;

– вдалося закріпити позитивну тенденцію до зменшення числа бездоглядних і безпритульних дітей. Удосконалено діяльність із соціального супроводу сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах, розширено мережу закладів соціального захисту та соціального обслуговування. Є позитивні напрацювання щодо підтримки багатодітних сімей.

Негативним є: висока дитяча смертність, рівень забезпечення охорони дитячого здоров’я, недоступне оздоровлення та відпочинку для всіх дітей неефективна система захисту дітей від насильства, у тому числі в системі кримінального провадження.

Актуальні проблеми захисту дітей:

– запровадження нових форм соціальної підтримки сімей з дітьми, які опинилися в складних життєвих обставинах;

– розширення в невеликих містах і сільській місцевості мережі центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;

– посилення міжвідомчої співпраці служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, соціальних інспекторів, працівників освіти, охорони здоров’я, органів внутрішніх справ з метою раннього виявлення сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах;

– запровадження нових форм співпраці місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, бізнес-структур і неурядових організацій. Прикладом такої організації в Україні є Міжнародна комісія з захисту прав людини(IHRC).

Українське законодавство з питань прав дитини включає:

Конституцію України (статті 24, 51, 52, 92);

Сімейний кодекс України (глави 13, 14 тощо);

Цивільний кодекс України (ст.ст. 295, 1261 тощо);

Закон України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей»;

Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»;

Закон України «Про охорону дитинства».

Дитинство є не тільки природній процес, а й соціальний і культурний здобуток. Дитинство прийнято поділяти на п’ять періодів: дитинство, від народження до одного року, раннє дитинство, від року до 3 років, дошкільний вік, від 3 до 6-7 років, шкільний вік, від 6-7 до 18 років (молодший шкільний вік з 6-7 до 10-11 років, підлітковий вік з 11-12 до 15 років, юнацький  вік з 16 до 18 років).

Протягом дитинства відбувається надзвичайно інтенсивно фізичний і психічний розвиток. Критично важливим періодом розвитку є раннє дитинство. Його порушення, наприклад, ізоляція від людського суспільства, здатне призвести до незворотних психічних порушень. Дитинство триває приблизно одну десяту життя людини і з характеру дитини можна зрозуміти, який характер буде у нього, коли він виросте.